Debian — мій улюблений дистрибутив. А в цьому пості я розкажу, які саме фічі так мене приваблюють. Але, тим не менш, всі дистрибутиви, що вказані у цій статті, заслуговують на увагу, тому я вирішив порівняти Debian саме з ними.
Із вищевказаних дистрибутивів я користувався Ubuntu, Debian та FreeBSD. Також я детально дослідив Arch та Gentoo і вирішив не користуватися ними. Моє знайомство з лінукс почалося ще з 2005-го року. Моїми першими дистрибутивами були Red Hat Linux 9 та Fedora Core 4. Я досі пам'ятаю той день, коли я записав Fedora Core 4 та Ubuntu 6.10 на диск та віддав знайомим в коледжі. В той час Ubuntu безкоштовно надсилали диски зі своєю ОС по всьому світу, ах.
Але годі балачок, давайте перейдемо до самого порівняння.
Стабільні релізи замість rolling
Взагалі, rolling release означає що немає ніякого релізу в звичному розумінні. При стабільних релізах ядро та пакети тестуються, добре працюють разом і мають фіксовану функціональність. Виправлення багів або проблем безпеки не ламають зворотню сумісність. Крім того, є детальна документація про оновлення зі старого релізу, а також описано, що слід зробити, щоб зворотньо-несумісні фічі нічого не зламали.
Використання стабільних релізів не означає використання старого ПЗ. Ви завжди можете самі скомпілювати останню версію потрібного вам софту. Деякі програми, наприклад BugZilla, рекомендують використовувати офіційну збірку. Деякі завжди мають зібрані пакети для Debian, наприклад postgresql. Звісно, ви не обмежені софтом, що знаходиться в стабільному репозитарії Debian. Але пакети в ньому ретельно протестовані і, гарантовано, корректно працюють з системою. Якщо ви хочете завжди використовувати найновіші, хоч і нестабільні додатки, то Debian не для вас.
Якщо ви хочете дізнатися більше про те, як релізи робляться, то почитайте Debian Release Management та FreeBSD's release engineering. Якщо ви розробник, або менеджер проекту, то ви знаєте, що випустити гарний реліз непросто.
Але ці правила не відносяться до арчу (Arch Linux), де використовується rolling release. Це не означає встановити один раз і потім лише оновлюватися. Це більше схоже на те, що будь-який пакет при оновленні може зламати вашу систему, і вам потрібно все це тестувати, якщо ви не хочете сюрпризів. Так само і в Ubuntu non-LTS релізах. Я взагалі це релізом назвати не можу.
Бінарні пакунки замість сирців
Бінарні пакунки сильно спростять вам життя, якщо ви використовуйте більше ніж декілька додатків та оновлюєте їх. Навіть якщо в вас потужний пристрій, оновлення якоїсь низькорівневої бібліотеки потребує й перекомпілювання всього, що її використовує. Саме так у мене й було, коли я користувався FreeBSD.
І невеличка примітка для Python-розробників. З 2016го року більшість пакунків на PyPI представленні в вигляді wheel (бінарного формату), що спрощує встановлення.
А от Gentoo та FreeBSD так не вміють.
Великий вибір ПЗ та активна спільнота
Головна група розробників повинна підтримувати велику кількість ПЗ, тому більшість проблем з ним виявляються ще там. А наявність великої та активної спільноти означає, що якщо в вас виникла проблема, то її, скоріше за все, вирішили, ну або хоча б ведуться роботи над нею.
На жаль, під цей критерій не підпадає FreeBSD з невеликою спільнотою. А також бінарні пакети там не такі як в Debian, та разом з портами не є частиною самої FreeBSD.
Сервери з пакунками по всьому світу
Це підвищує швидкість встановлення нових пакунків та оновлення старих.
Честна згадка про інші дистрибутиви
Redhat Enterprise Linux (RHEL) / CentOS, Ubuntu LTS, OpenSuse, Oracle Linux.
RHEL/CentOS дуже подібні до Debian. Якщо вам більше подобається підхід Red Hat, то вони будуть гарним вибором. Також, якщо порівнювати RHEL, Ubuntu та Debian, то в RHEL найкраща документація (далі йде Debian, а потім Ubuntu). Також слід згадати Ubuntu LTS. Нехай він і не такий хороший як Debian, але має дуже велику спільноту та довгий срок підтримки. Це значно краще не-LTS релізів. Я не використовував OpenSuse та Oracle Linux, тому нічого не можу сказати про них.
Коментарі (1)